в означеннях
Тлумачення, значення слова «благовісник»:

БЛАГОВІ́СНИК, а, чол., книжн., рідко. Провісник добра, щастя.  * У порівняннях. Селяни слухали коваля, як благовісника нових, омріяних часів (Іван Ле, Наливайко, 1957, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 191.

Коментарі (0)