БЛАЗЕ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до блазень;
// Власт.
блазневі; такий, як у блазня. На лиці в нього відбита
школярська ніяковість і... блазенська покора (Іван Ле,
Історія радості, 1947, 131).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 196.