БЛЕ́ЯТИ, блею, блеєш, недок., діал. Бекати. Мечуться пси, блеють овечки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Трава стелиться буйною зеленню, а там вівці блеють з голоду (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170).
БЛЕ́ЯТИ, блею, блеєш, недок., діал. Бекати. Мечуться пси, блеють овечки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Трава стелиться буйною зеленню, а там вівці блеють з голоду (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 197.