в означеннях
Тлумачення, значення слова «бляклий»:

БЛЯ́КЛИЙ, а, е.

1. Який утратив свіжість; зів'ялий. Вітер жене стернею блякле перекотиполе (Олесь Гончар Партиз. іскра, 1958, 73).

2. Неяскравий; тьмяний, затьмарений. Хмари спливли за вершини Казбека і затьмарили місяць. Зникло блякле, тремтливе світло зірок (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 121); Бляклий колір.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 204.

Коментарі (1)