в означеннях
Тлумачення, значення слова «блуд»:

БЛУД 1, у, чол., заст. Статева розпуста. [Годвінсон:] Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Леся Українка, III, 1952, 74); Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 237).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 202.

Коментарі (0)

БЛУД 2, у, чол., діал.

1. Неправильна, помилкова дія, думка, помилкове твердження; помилка. І кожний блуд слізьми я полоскав, І топтано мене, і гнано, й клято (Іван Франко, XIII, 1954, 177); Вони [пуристи] раді-радісінькі, коли можуть.. поначеркувати синім олівцем по кільканадцять блудів язикових (Іван Франко, XVI, 1955, 175).

2. Блукання.
Блудом ходити (іти) — блукаючи, шукати шляху; блукати. Зашуміли темні лози Козакові при дорозі. По дорозі блудом ходить, Вороного свого водить (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 203.

Коментарі (0)