в означеннях
Тлумачення, значення слова «блудний»:

БЛУДНИЙ а, а, е.

1. Який блудить, блукає, постійно змінюючи місце перебування. Блудним лицарем зробитись.., Рушить з дому в світ широкий — Ось що враз задумав він (Іван Франко, XII, 1953, 114).
Блудний син, заст. — про людину, що після довгих блукань і розпусного життя з каяттям повертається до своєї родини.  * У порівняннях. [Жанна:] Ну, ваш милий Петрусь дуже швидко повернеться до вас, як блудний син, без копійки і, можливо, без піджака (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 86).

2. перен. Який рухається в різних напрямках, весь час переходить з одного предмета на інший. Блудними очима водив [ключник] довкола, заломлював руки (Іван Франко, II, 1950, 283); Блудним розгубленим поглядом повела вона навкруги і раптом пригадала все (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 141).

3. діал. Помилковий, неправильний. Була се душа дуже грішна, то й очевидне діло, що блудна стежка завела її просто до пекла (Іван Франко, II, 1950, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 203.

Коментарі (0)

БЛУДНИЙ 2, а, е, заст. Прикм. до блуд 1. Одрях старий, і покривали Многими ризами його, А все-таки не нагрівали Котюгу блудного свого (Тарас Шевченко, II, 1953, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 203.

Коментарі (0)