в означеннях
Тлумачення, значення слова «блудник»:

БЛУ́ДНИ́К, а, чол., заст. Розпутна, розпусна людина. — І хто в нас попує? Блудники, двоєженці, розбійники, лихварі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 133).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 203.

Коментарі (0)