в означеннях
Тлумачення, значення слова «блудити»:

БЛУДИТИ 1, блуджу, блудиш, недок.

1. Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); — Як почав ходить, як почав блудить, Де був — і сам не знаю (Панас Мирний, IV, 1955, 126); Йому здавалося, що десь близько свого села блудить (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 19);  * Образно. Нам [радянським письменникам] треба уважно ставитися до молодого літератора, ..щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 17).

2. перен. Поволі рухатися, пересуватися в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший. В тій хвилі збудилася [пані Олімпія] і прожогом сіла на ліжку. Широко розкриті очі блудили в пітьмі, що панувала у її покою (Іван Франко, VII, 1951, 7);
//  Раз у раз з'являтися і зникати. Рахівник за столом читає газету. І ввесь час по губах у нього блудить недобра усмішка (Андрій Головко, I, 1957, 308).

3. діал. Помилятися, робити помилки. Я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято (Іван Франко, XIII, 1954, 52).
Блудити очима (поглядом) — переводити очі, погляд з одного предмета на інший, не спиняючись ні на чому. Горпина.. довго блудила тривожним поглядом по хаті, шукаючи Якова (Панас Мирний, I, 1954, 208); Блудити словами — говорити несвідомо, безтямно; марити. Ой ти, дівчино, словами блудиш, Сама не знаєш, кого ти любиш (Павло Чубинський, V, 1874, 14); В камері [тюрми] тихо, парко.. Всі сплять, часом зо сну блудячи словами (Степан Васильченко, II, 1959, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 203.

Коментарі (0)

БЛУДИТИ 2, блуджу, блудиш, недок., заст. Вести розпусне статеве життя.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 203.

Коментарі (0)