в означеннях
Тлумачення, значення слова «блискавка»:

БЛИ́СКАВКА, и, жін.

1. Зигзагоподібна електрична іскра — наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. Блискавка розгорялася, жевріла, ставала сліпучо-білою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 315); За вікном знову спалахнула блискавка. Ударив грім (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 560);  * Образно. Блискавки тримав поет в руці — тож блискавки він кидав і з трибуни (Павло Тичина, До молоді.., 1959, 11);  * У порівняннях. «Яструбок» сховався в білій хмарі. На ворога він вихопився, як блискавка (Юрій Яновський, I, 1954, 47).

2. перен., розм. Невелика стінна газета, що виходить зразу ж після якої-небудь важливої події з метою її висвітлення. — Вся цехова преса, листівки, стіннівки, блискавки — все це переходить у ваше відання.., — урочисто оголосив він [парторг] (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 39).

3. перен. Телеграма, що передається негайно. Подає [Сергій Іванович] Петрові телеграму. — Тобі. Та ще — блискавка (Андрій Головко, I, 1957, 459).

4. Довга механічна застібка на одягу, а також на портфелі, сумці і т. ін. Блискавка комбінезона.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 199.

Коментарі (0)