в означеннях
Тлумачення, значення слова «блискуче»:

БЛИСКУ́ЧЕ, присл. Дуже добре, чудово, успішно і т. ін. Року 1895 він [І. Франко] блискуче прочитав у Львівському університеті.. лекцію на тему «Наймичка» Тараса Шевченка (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Бєлінський блискуче сказав, що «гумор є стільки ж розум, скільки й талант» (Літературна газета, 19.IX 1946, 3); Ми торжествували — перша атака була блискуче відбита (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 32).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 200.

Коментарі (0)