в означеннях
Тлумачення, значення слова «блиснути»:

БЛИСНУТИ, ну, неш, док.

1. тільки 3 ос. Однокр. до блискати і блищати. — Де лісок? .. — Он як блисне блискавка, так від дороги на праву руку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 412); Софія ще раз дивиться в дзеркало, очиці блиснули вогнем утіхи (Леся Українка, III, 1952, 499); В Мелашки блиснула в голові чудна думка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 334); Уляна блиснула на Орисю: — Іди до хати. Без тебе обійдеться (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455);  * Образно. Іскра надії блиснула в серці бідної жінки (Іван Франко, V, 1951, 19).

2. чим, перен. Попишатися, похвалитися, похвастатися. Попов любив вишукувати хитромудрі словечка й факти, щоб блиснути ними (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 77).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 200.

Коментарі (0)