в означеннях
Тлумачення, значення слова «ближній»:

БЛИ́ЖНІЙ, я, є.

1. рідко. Те саме, що близький I, 3, 4. На ближньому дубі загойдалася гілка (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 31); Верба була широка .. Каленик Романович та ближні сусіди любили сидіти влітку під нею (Іван Сенченко, Опов., 1959, 37); — А може, яка ближня стежина є? — пита [чорниця] (Марко Вовчок, VI, 1956, 326); Зійшлася сама ближня рідня (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 352).

2. у знач. ім. ближній, нього, чол., заст. Про всяку людину стосовно до іншої. [Неофіт-раб:] Учили ви мене любити ближніх, так научіть мене їх боронити (Леся Українка, II, 1951, 237); — Любити ближнього? Якого? Того, що шкуру з мене здер? (Микола Бажан, Роки, 1957, 243).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 197.

Коментарі (0)