в означеннях
Тлумачення, значення слова «бо»:

БО 1, спол. Уживається звичайно на початку підрядного речення, а іноді — після першого слова підрядного речення в знач. тому що, через те що і т. ін. Не крути, бо перекрутиш (Номис, 1864, № 5868); Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Тарас Шевченко, II, 1953, 54); Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас. Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка, I, 1951, 48); Стежка вигиналась знаком питання, бо треба було обминати вишню.. і розбитий навколо неї квітник (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 205.

Коментарі (0)

БО 2, част.

1. спонук. Уживається переважно при дієслівних формах наказового способу та інших, близьких їм значенням словах. — Галю! Галю! послухай-бо, — промовив менший брат, — слухай-бо, мама принесла чоботи (Марко Вовчок, I, 1955, 291); — Дивіться. Дивіться-бо! — крикнув Колісник, упираючи очі на середню дівчину (Панас Мирний, III, 1954, 272).

2. підсил. Уживається при питальних займенниках, прислівниках, дієсловах дійсного способу та ін. у знач. же (ж). Іде та.. зупиняється раз у раз, наче його хто пита щохвилинки: «Чий ти парубок, чий парубок у чоботях, чий-бо ти?» (Марко Вовчок, I, 1955, 292); Багато радощів, але ж бо й праці! (Леся Українка, I, 1951, 441).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 205.

Коментарі (0)