в означеннях
Тлумачення, значення слова «богобоящий»:

БОГОБОЯ́ЩИЙ, а, е, заст., рідко. Те саме, що богобоязливий. Чоловік він добрий, богобоящий, не гордий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 9); Не помагали [проти чуми] й смиренні молитви, що не раз та й не два творили богобоящі люди (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 38).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 209.

Коментарі (0)