БОГОБОЯЗЛИ́ВІСТЬ, вості, жін., заст. Властивість за значенням богобоязливий. Він [Роберт Бернс] переконливо показує, що покора, богобоязливість, сліпа послушність церковним заповідям.. несумісні з людською гідністю (Радянське літературознавство, 5, 1958, 73).