в означеннях
Тлумачення, значення слова «богобоязливий»:

БОГОБОЯЗЛИ́ВИЙ, а, е, заст. Який сліпо вірує у владу бога і церкви, боїться порушувати заповіді так званого святого письма. Він син був богобоязливий (Іван Котляревський, I, 1952, 89); А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки (Тарас Шевченко, I, 1951, 239); — Невже вони, справді, не ті, за кого себе видавали? Отакі богобоязливі, прибиті... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 434).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 209.

Коментарі (0)