в означеннях
Тлумачення, значення слова «богобудівництво»:

БОГОБУДІВНИ́ЦТВО, а, сер. Ворожа марксизмові реакційна релігійно-філософська течія, що виникла в Росії після поразки революції 1905—1907 рр. у середовищі ідейно нестійкої соціал-демократичної інтелігенції. Георгій Валентинович [Плеханов] викрив реакційний характер богобудівництва, як і богошукання (Наука і життя, 2, 1957, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 209.

Коментарі (0)