в означеннях
Тлумачення, значення слова «богохульник»:

БОГОХУ́ЛЬНИК, а, чол., заст. Той, хто лає, зневажає бога і релігійні догмати. — Отруїли кляті [ченці] та потім і кажуть, що бог скарав богохульників (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 210.

Коментарі (0)