БОГОВІДСТУ́ПНИЦЯ, і, жін., заст. Жіночий рід до боговідступник. — Так їй і треба, боговідступниці (Олесь Донченко, III, 1956, 29).
БОГОВІДСТУ́ПНИЦЯ, і, жін., заст. Жіночий рід до боговідступник. — Так їй і треба, боговідступниці (Олесь Донченко, III, 1956, 29).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 209.