БОЯ́Н, а, чол. поет., Співець, поет. Поетом-соловейком, народним бояном назвали гуцули Юрія Федьковича, талановитого виразника їх надій і сподівань (Літературна Україна, 12.VIII 1969, 3); Міцкевичу, північному бояну, Цей край думок навіяв океан, І ті думки нам передав боян, В сонета вклавши форму бездоганну (Петро Дорошко, Тобі народе.., 1959, 79); Складають нам пісні задумані бояни, ашуги дальніх гір і голубих степів (Володимир Сосюра, II, 1958, 80).