в означеннях
Тлумачення, значення слова «боєць»:

БОЄ́ЦЬ, бійця, чол.

1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 307).

2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Іван Ле, Мої листи, 1945, 102).

3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Леся Українка, I, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Олесь Донченко, I, 1956, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 211.

Коментарі (0)