в означеннях
Тлумачення, значення слова «бойкот»:

БОЙКО́Т, у, чол. Спосіб політичної та економічної боротьби, що полягає в повному припиненні стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою. Пітер і Москва, майже всі більшовики були за бойкот III Думи.. (Ленін, 27, 1951, 10);
//  розм. Припинення стосунків з ким-небудь як міра покарання, знак протесту та ін. Жахливий бойкот і прокльони, якими братство загрожувало своєму свавільному членові, вмить оберталися на мильні бульбашки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 212.

Коментарі (0)