БО́ЙЛЕРНИЙ, а, е. Прикм. до бойлер. У хімічному
корпусі апаратник.. «хазяйнує» біля бойлерних
установок (Робітнича газета, 21.III 1962, 1);
// у знач. ім. бойлерна, ної,
жін. Приміщення для бойлерів. Уся панорама будови
[гірничохімічного комбінату] — це бойлерна, будинок
хімводоочищення, трансформаторна підстанція,
буровий цех (Робітнича газета, 10.X 1974, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 670.