в означеннях
Тлумачення, значення слова «бойовик»:

БОЙОВИ́К, а, чол.

1. Учасник якої-небудь бойової групи, загону і т. ін. Ішли вони — гінці мільйонів і мільйонів Пробуджених, грізних, безстрашних трударів, — Московських передмість бойовики повсталі (Микола Бажан, Роки, 1957, 212); Як тільки зажила рана, Левко Когут вирішив вивести своїх бойовиків на операцію (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 357).

2. Робітник-ударник. Іде спочити скромний син Комуністичної партії.., бойовик-виробничник, старший майстер, один з фундаторів заводу (Вітчизна, 2, 1956, 100).

3. розм. Кінофільм, вистава і т. ін., що користується великим успіхом у глядачів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 213.

Коментарі (0)