в означеннях
Тлумачення, значення слова «бойовище»:

БОЙОВИ́ЩЕ, а, сер.

1. Битва, бій. Я почував себе зовсім розбитим, ніби я теж брав участь у тому запеклому бойовищі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 155);  * Образно. На бойовище світа вийшов я.., І кождий вал мене збивав з пуття (Іван Франко, XIII, 1954, 445).

2. Поле бою, битви. Як загинув, як поліг у битві Христо Ботев, світлозорий воїн,.. Не знайшли на чорнім бойовищі.. Рицарського тіла молодого, Не знайшли ні друзі, ані кревні (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 45); Окремі козаки ще гасали бойовищем, добиваючи рештки поляків (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 356);  * Образно. Тихович стоїть посередині садка й оком досвідченого вояки озирає будуче бойовище (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 213.

Коментарі (1)