в означеннях
Тлумачення, значення слова «бондар»:

БО́НДАР, я, чол. Майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев'яні відра і т. ін. Унадився ж наш Василь до старого Наума..: то діло було до коваля, то до бондаря (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 55); У Йосипа, у тесляра Чи бондаря того святого, Марія в наймичках жила (Тарас Шевченко, II, 1953, 306); Свистів стругом бондар, що тут.. робив обручі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 125).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 216.

Коментарі (0)