в означеннях
Тлумачення, значення слова «борг»:

БОРГ, у, чол. Те, що взяте в позику; позичене. А ні Владко, ані спадкоємці нічого не знали про ті борги (Іван Франко, VI, 1951, 270); В заставу віддавали землі, які у випадку несплати боргу переходили у власність монастирів (Історія СРСР, I, 1956, 119).
 [Бути] в боргах — мати дуже багато боргів. Панок це був задрипаний — в боргах, як у реп'яхах, але пихатий, шкідливий і мстивий (Антоненко-Давидович, Слово.., 1964, 6); [Бути] в боргу перед ким і без додатка — бути зобов'язаним кому-небудь. Радянські письменники, і зокрема письменники українські, давно в боргу перед своїми читачами, перед всім своїм народом (Павло Тичина, III, 1957, 494); Вилазити (вилізти) з боргів див. вилазити;
 Влазити (влізти, залазити і т. ін.) у борги див. влазити; У борг брати (взяти і т. ін.): а) позичати в кого-небудь гроші і т. ін.; б) купувати що-небудь з умовою сплатити пізніше; У борг давати (дати і т. ін.): а) позичати кому-небудь гроші і т. ін.; б) продавати що-небудь з умовою, що покупець сплатить гроші пізніше. — Шинкар більш у борг не дає (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 217.

Коментарі (0)