в означеннях
Тлумачення, значення слова «борідка»:

БОРІ́ДКА, и, жін.

1. Зменш. до борода. Шовкова борідка, та розуму рідко (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 252); Здурів скажений Цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Євген Гребінка, I, 1957, 43); Я бачив його блукаючі очі.., його русяву борідку, гостру, клинком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 428); Він тряс своєю рідкою борідкою, схожою на кущик тирси (Олесь Донченко, I, 1956, 117).
Царська борідка — те саме, що Нічна красуня (див. красуня). Між городиною в Бондарихи жартовлива [жартівлива] рука бризнула квітами: королевий цвіт, кручені паничі, чорнобривці, майори, нечесані панни, царська борідка (Степан Васильченко, II, 1959, 195).

2. спец. Мичка, щітка на нозі у коня.

3. Шпеник, виступ у ключі. Марко взяв один з ключів, затиснув його в лещата і почав підпилювати борідку (Іван Микитенко, II, 1957, 325).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 218.

Коментарі (0)