в означеннях
Тлумачення, значення слова «борозна»:

БОРОЗНА, и, жін.

1. Довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом. Вона знялася з місця й побігла борозною через город (Нечуй-Левицький, III, 1956, 338); Мавка сіла в борозні над стернею і похилилась у смутній задумі (Леся Українка, III, 1952, 239); Воли парубчак спинив, виліз із борозни на обліг і стояв у лахмітті, — зразу видно, що наймит (Андрій Головко, II, 1957, 11);  * Образно. Немовби в життю [житті] того чоловіка пройшла якась широка й глибока борозна, якою відорано його минуле від теперішнього (Іван Франко, IV, 1950, 284); Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! Ти он яку практику маєш за плечима, а ми ще тільки першу борозну йдемо! (Олесь Гончар, III, 1959, 324).

2. перен. Поздовжня заглибина в чому-небудь; зморшка, складка. Лице [Химине] жалібно кривиться, і сльози мимохіть котяться тими борознами, що поорало на виду довголітнє лихо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88); Думи мужицькі провели борозни на чолі в кожного (Андрій Головко, I, 1957, 239).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 219.

Коментарі (0)