в означеннях
Тлумачення, значення слова «борщівник»:

БОРЩІВНИ́К, а, чол.

1. (Heracleum, L.). Дворічна й багаторічна рослина з родини зонтичних з великим листям; молоде стебло її їстівне. Деякі дівчата вже сало з пшоном товкли в казанах, а інші щавель, борщівник.. рвали (Данило Мордовець, I, 1958, 110).

2. Посуд, у якому варять переважно борщ. Борщівник — горщик, в якому варять страви для сім'ї (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 116).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 222.

Коментарі (0)