БОРСУЧИ́ЩЕ, а, чол. і сер. Збільш. до борсук. — Перед тим, як заснути на зиму, він вештається по лісу, — розповідав пошепки лісничий, — жирує борсучище (Олесь Донченко, IV, 1957, 50).
БОРСУЧИ́ЩЕ, а, чол. і сер. Збільш. до борсук. — Перед тим, як заснути на зиму, він вештається по лісу, — розповідав пошепки лісничий, — жирує борсучище (Олесь Донченко, IV, 1957, 50).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 221.