в означеннях
Тлумачення, значення слова «борт»:

БОРТ, чол.

1. род. у. Бокова стінка судна; бічна частина палуби. Черпаючи бортом воду, ледве-ледве доліз він [пароплав] до Севастополя (Леся Українка, V, 1956, 219); Уже дерев'яна щогла починає хилитися набік, і разом з нею схиляється борт рибальського судна (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 570); Матроси, всі в білому, стояли на бортах, наче мармурові статуї (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 21).
 За борт — у воду. На ньому [Голубці] загорілась одежа, спалахнуло на голові волосся, а він, пересилюючи біль, усе скидав і скидав бомби за борт (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 125); За бортом — у воді. — Хто за бортом?! — Матрос першої статті Блоков Пилип, — доповідає вахтенний офіцер (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 449); На борту корабля (літака, ракети і т. ін.) — на кораблі (літаку, ракеті і т. ін.). Наукова апаратура, встановлена на борту ракети, функціонувала нормально (Радянська Україна, 13.I 1959, 4).
Викинути за борт — відкинути як непотрібне. Людську мисль і почуття орлине Ніхто й ніщо не викине за борт (Максим Рильський, II, 1946, 8); Залишатися (перебувати і т. ін.) за бортом — стояти осторонь від чогось, бути усунутим від участі в чому-небудь. Всі працюватимуть — сталевари, ливарники, пресувальники, — а от Сахно, як він сам про себе казав, опиниться за бортом (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 140).

2. род. у. Невисока стінка кузова автомашини і т. ін. До машини підійшов Іван. Взявся за борт (Андрій Головко, I, 1957, 423).

3. род. а. Боковий край у посуді. Якщо на бортах посуду є рисунок, то страва і гарнір не повинні закривати його (Технологія приготування їжі, 1957, 242).

4. род. а. Край одягу, капелюха. Він ішов один, поклавши за борт кітеля руку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 221.

Коментарі (0)