БОРТОВИ́Й, а, е.
1. Прикм. до борт 1, 2;
// Який є
на борту. Петимко виліз з рубки й почав світити
бортові ліхтарі (Микола Трублаїні, II, 1955, 363).
2. Признач. для бортів (у 4 знач.). Бортова парусина.
БОРТОВИ́Й, а, е.
1. Прикм. до борт 1, 2;
// Який є
на борту. Петимко виліз з рубки й почав світити
бортові ліхтарі (Микола Трублаїні, II, 1955, 363).
2. Признач. для бортів (у 4 знач.). Бортова парусина.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 222.