в означеннях
Тлумачення, значення слова «бовкнути»:

БО́ВКНУТИ, ну, неш, док., розм.

1. Однокр. до бовкати. А було як прийде неділя або свято, як тільки бовкне дзвін, Ганна поперед всіх іде до церкви (Нечуй-Левицький, I, 1956, 93); Якби.. бовкнув несподівано дзвін або розрізав густе повітря постріл рушниці, люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); Одного, другого питаю, та вони [хлопці] щось мені бовкнуть та й утікають (Іван Франко, III, 1950, 274); [Мальванов:] Ну, що це ти, моя радість! Я дійсно бовкнув, не подумавши, — а ти вже й образилась (Іван Кочерга, II, 1956, 44).

2. З шумом упасти, зануритися у воду. Камінець бовкнув у воду недалеко від берега (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 206.

Коментарі (0)