в означеннях
Тлумачення, значення слова «бовтнути»:

БО́ВТНУ́ТИ, бо́втну́, бо́втне́ш, док.

1. Однокр. до бовтати 2. Бовтнув [Гаєвський] ногою по воді (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 145).

2. Утворити звук, який буває від сплеску води, коли в неї щось падає. Вона тільки почула, як дитина впала у воду й бовтнула, неначе хто кинув у воду камінь (Нечуй-Левицький, III, 1956, 90).

3. Раптом, важко впасти. Вона так і бовтнула в гарячу смолу (Словник Грінченка); — Скакала через річку, і всі три міхи ввірвалися і бовтнули в воду (Іван Франко, IV, 1950, 77); Вуж відлип від гілки, бовтнув у воду (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 128).

4. рідко. Кинути (раптом, важко). Дідок такий плюгавенький, п'яненький та маленький — насилу вдержався од спокуси винести [його] під руки надвір і бовтнуть у грязь (Степан Васильченко, IV, 1960, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 207.

Коментарі (0)

БО́ВТНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка, розм. Сказати що-небудь, не обдумавши, навмання; сказати дурницю; бовкнути. Язиком бовтне та не доведе (Номис, 1864, № 1122); — Може, ти, Льоню, що бовтнув про їх при кому? — сказала писарша до брата (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 136); — Тьфу!.. Що то за естетичне, що за гарне слово! Ляпнув! — Ну, то нехай тобі буде: бовтнув! (Іван Франко, III, 1950, 10); Вона глянула на мене заляканими очима.. і «Добрий день» ... бовтнула стисненим голосом (Ольга Кобилянська, III, 1956, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 207.

Коментарі (0)