БО́ЗНА-ЗВІДКИ, присл., розм., заст. Невідомо звідки. Бозна-звідки, мов з моря блакиті.., вигулькнули веселі дніпрові гори (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44).
БО́ЗНА-ЗВІДКИ, присл., розм., заст. Невідомо звідки. Бозна-звідки, мов з моря блакиті.., вигулькнули веселі дніпрові гори (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 212.