в означеннях
Тлумачення, значення слова «бранка»:

БРАНКА, и, жін.

1. нар.-поет. Жіночий рід до бранець. [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 442); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка, I, 1951, 71); — Чуєш, Ваня, дома я! Вже не бранка, не сірома, Вірна подруга твоя (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 43).

2. тільки одн., діал. Рекрутський набір. — Е, ні, пане. То не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять (Іван Франко, VII, 1951, 302).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 227.

Коментарі (0)