БРАТИ́, беру, береш, недок.
1. перех. Схоплювати,
охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере
[Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Тарас Шевченко,
II, 1953, 56); Сама брала [Харитя] серп і жала! (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 15); * Образно. А скільки в нас багатства і
щастя золотого! Бери його рукою — не вибереш до дна
(Павло Тичина, II, 1957, 10).
♦ Брати бика за роги див. бик 1; Брати м'ячі, спорт. —
ловити, відбивати або не пропускати у ворота м'ячі.
Він брав найважчі м'ячі на всіх героїчних матчах
столиці, і йому заздрили голкіпери всіх команд (Олександр Копиленко,
Вибр., 1948, 28); У рот не брати чого — не їсти або
не пити чого-небудь. Сама нічого у рот не беру
(Панас Мирний, I, 1954, 92); Не буду ж я тієї горілки та вина
і в рот брати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 252).
2. перех. Набирати певну кількість чого-небудь. Поїзд бере вугілля.
3. перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину). Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать (Тарас Шевченко, I, 1951, 42); — Спасибі, дівчино, — каже [козак], — яка вода славна! Це з Дніпра берете? (Марко Вовчок, I, 1955, 317).
4. перех. Збирати (гриби, ягоди і т. ін.). От ще б то їх [рижики] брала, та як же пішов дощ (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 80); Хлопці цілими зграями приходили сюди з села, влітку — купатися, брати гриби та ягоди (Степан Васильченко, I, 1959, 155).
5. перех. Вибирати, рвати, виривати (коноплі, льон і т. ін.). Поза лісом зелененьким Брала вдова льон дрібненький (Українські народні ліричні пісні, 1958, 210); Тепер Катря була і в будень дома — брала собі і людям плоскінь (Андрій Головко, II, 1957, 203).
6. перех. Здобувати, діставати. — Я.. додумався ось
до чого: не можна просьбою — бери силою! (Панас Мирний,
I, 1954, 352); [Жірондист:] Скажи мені, де ти
береш отруту, що.. зумів мені всю душу отруїть?
(Леся Українка, II, 1951, 175);
// Купувати. Брати квитки
на поїзд;
// Наступаючи, захоплювати, займати
населений пункт, територію і т. ін. У мене є дорослий брат,
він брав колись Берлін (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 37).
Брати з бою (боєм) див. бій 2.
7. перех. Одержувати в користування. Пан забрав собі кращі землі.., половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260).
8. перех. Стягувати з кого-небудь, одержувати (податки, платню за роботу тощо). — Та дівчина, що у мене була, п'ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі (Панас Мирний, I, 1954, 74); Напишіть мені про себе, де Ви служили, скільки брали і якої служби хотіли б (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 259).
9. перех. Позичати в когось. Бере гроші на відробіток (Словник Грінченка).
10. перех., перев. за що. Сприймати певним чином. [Аецій Панса:] Ти ж не бери всього вже так поважно.., в нього жарт одягнений мов правда (Леся Українка, II, 1951, 364); Слова товаришеві він бере за жарт (Степан Васильченко, I, 1959, 240).
11. перех. Вести, везти, нести з собою, забирати з
собою, до себе. — Торік я тебе брав на те полювання,
то ти мусив бачити, як я справлявся... (Марко Вовчок, VI,
1956, 275); Беремо з собою обід і обідаємо десь на скелях
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 362).
Брати у прийми див. прийми.
12. перех. Наймати на роботу. — Нехай собі із другого села беруть [на жнива], а ми подивимося та підождемо (Панас Мирний, IV, 1955, 242).
13. перех. Арештовувати, затримувати кого-небудь. Послали людей до Павлової хати Варку забрать. Знайшли її у хаті, у кутку, стали брати — вона одбивалася (Марко Вовчок, I, 1955, 175); [Матушка гуменя:] Беріть його! ..в'яжіть його! ..Він злодій, злодій... украв добро наше (Панас Мирний, V, 1955, 114).
14. перех., заст. Женитися на комусь. — Може,
думаєш брати її за себе? — Буду сватів слати в неділю
(Марко Вовчок, I, 1955, 50); — Кажи справді: кого задумав
брати? — допитується Христя (Панас Мирний, II, 1954,
245); — Нащо займаєш, коли не думаєш брати?..
— А пішла б за мене? — питав він (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
239).
Брати рушники, заст. — свататися. Аж ось увечері
лізе пан писар з старостами до старого Макухи, себто
за Ївгу рушники брати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 300); Брати
шлюб з ким, заст. — одружуватися. Ти одна йому
найближча, найдорочша [найдорожча]. Ти з ним шлюб
брала, руки в'язала (Панас Мирний, V, 1955, 69); Слюсар
Данило брав шлюб з дівчиною Антоніною (Юрій Смолич, Мир..,
1958, 52).
15. перех. і без додатка, діал. Приймати дитину під час пологів. — Чи такая баба брала — Щастя, долі не вгадала (Павло Чубинський, V, 1874, 34).
16. неперех., тільки 3 ос., розм. Їсти наживку на гачку; ловитися на вудку (про рибу). Опівночі добре беруть соми.
17. неперех. і перех. Виконувати певну дію, роботу (про машину, знаряддя і т. ін.). Жнемо собі; Грицько коней поганяє, машина добре бере (Панас Мирний, IV, 1955, 247); Поле було рівним, косарки брали низькорослий хліб при самій землі (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 215).
18. перех. Долати важку ділянку шляху, перешкоду і т. ін. Паровоз із важким хвостом вагонів з розгону бере гору (Василь Еллан, II, 1958, 10); Літак свій останній бере перевал (Микола Бажан, I, 1946, 122).
19. неперех., розм. Змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напряму; повертати. Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); Як увійдеш, бери направо, третя кімната (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 70).
20. перех. Забирати, віднімати час, сили і т. ін. Когена чекаю завтра або позавтра, знов, певно, братиме у мене вільний час вечорами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 169).
21. перех. Опановувати, охоплювати кого-небудь
(про почуття, фізичний стан і т. ін.). Досада брала
Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23); — Не звикну я ніколи жити в
цій оселі... Журба мене бере (Нечуй-Левицький, III, 1956, 349).
Дрімота бере (брала) — хочеться спати. Вони тихо
лежали й не ворушилися — декого, певне, брала дрімота
(Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 152); Думка бере — з'являється
думка; думається. Вас бере думка: а що, як то
тільки одно марево.. в безмірних пісках безводного степу?
(Панас Мирний, IV, 1955, 313); [Живий] жаль бере [за
серце] — стає дуже шкода, дуже жаль. Дивиться він на її
роботу, а самого жаль бере, що вона так працює
(Панас Мирний, II, 1954, 76); Харитю живий жаль бере за серце
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 16); — Ех! — казав Харитон.. —
І жаль же мене бере, Даниле, такий жаль! (Юрій Смолич,
Мир.., 1958, 28); Мороз з-за плечей бере — стає
страшно, моторошно. — Так нащо ж ви мені проти ночі
таке говорите? Мене вже мороз з-за плечей бере (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 156); Було й слухати, як ваш батько-покійничок
розказує, то мороз з-за плечей бере (Марко Вовчок, I, 1955,
307); Непосидячка бере (брала) — не сидиться. Мотрю
в бабиній хаті непосидячка брала (Панас Мирний, II, 1954,
215); Нетерплячка бере (брала) — не терпиться. Жде
Чіпка годину, жде дві... Бере його нетерплячка (Панас Мирний,
II, 1954, 151); Нетерплячка брала палку Олександру
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 26); Охота (хіть) бере (брала)
— хочеться. До листів щось не дуже охота бере (Леся Українка,
V, 1956, 413); Нарікання сипались на діда Овсія, усіх
брала хіть скоріш покинути небезпечний берег (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 350); Плач бере — хочеться плакати. Аж плач
його бере, — який він несміливий та незугарний (Панас Мирний,
III, 1954, 44); Сміх бере — стає смішно. А овечата?
Подивишся — аж сміх бере: Такі малесенькі, як
кошенята... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 81); — Значить, ти більше
в тилу воюєш? — спитав моряка Голуб. — Я? В тилу?
Сміх мене бере. Я день і ніч на фронті (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 120); Сон [не] бере (брав) — [не] спиться.
Лягла вона спати, її сон не брав (Нечуй-Левицький, II, 1956,
342); Сумнів бере (сумніви беруть) — з'являється
сумнів. Я признаюся Вам.., що мене беруть сумніви, чи
добре ми з Вами зробили, що випустили перших два
[томи]? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 389).
22. неперех. Уживається при дієсловах у значенні
початку виконання дії або, частіше, як спонукальне
слово при наказовому способі. — Хто його зна, що й
робити, хоч бери та переорюй все поле вдруге!
(Леся Українка, III, 1952, 476).
♦ Брати акорди — натискаючи пальцями одночасно
на кілька клавіш або вдаряючи по струнах, викликати
їх звучання. Підходить [Любов] до піаніно і бере скілька
акордів, не сідаючи (Леся Українка, II, 1951, 10); Перестроївши
струну сі на сі-бемоль, бере [поет] кілька акордів (Володимир Самійленко,
I, 1958, 243); Брати верх (гору) над ким — чим —
здобувати перевагу в чомусь; перемагати. Утома була така
сильна, що брала верх над усім: вони просто впали
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 351); Буває таке, що індивідуальність
перекладача бере гору над індивідуальністю поета
(Максим Рильський, III, 1956, 98); Брати відпустку — іти у
відпустку; Брати в роботу кого — розправлятися з
ким-небудь; лаяти, сварити когось за якусь провину. Брати
в роботу дядю Ваню було не легко (Юрій Яновський, II, 1954,
101); Його [Рубіна] брали в роботу, і кожного разу
після прочуханки він обіцяв, що більше не буде (Іван Сенченко,
Опов., 1959, 4); Брати в тямки що — розуміти. Не
знав [дід Йосип] письма, а через те нічого не брав у
тямки у тих мудрих книжках (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951,
14); Брати до відома див. відома; Брати [близько] до
серця що — болісно переживати що-небудь; надавати
чомусь великого значення. — Марійко, — звернувся
ласкаво Василь до зажуреної дівчини, — не бери всього так
близько до серця (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 385); Брати
до уваги (на увагу) що — зважати на що-небудь,
ураховувати щось; Брати за барки див. барки; Брати
за душу (за серце) — сильно хвилювати,
розчулювати, зворушувати. Пісня.. заповнила кімнату, вулицю,
весь світ вона брала за душу (Вадим Собко, Біле полум'я,
1952, 29); Її голосочок.. так за серце і бере... (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 426); Брати за живе див. живий; Брати
зобов'язання — зобов'язуватися що-небудь робити,
виконувати; приймати на себе певний обов'язок. Все
більше прохідників беруть у змаганні конкретні
індивідуальні зобов'язання (Радянська Україна, 11.X 1956, 1);
Я перший беру на себе зобов'язання йти шляхом Русова
(Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 55); Брати на глум (на
глузи, на кпини, на сміх) кого, що — глузувати,
кепкувати, насміхатися з когось, чогось. — То ти береш мене,
старого, на глум? (Лесь Мартович, Тв., 1954, 60); Коли хто його
ноги бере на кпини, то він того не може дарувати (Іван Франко,
IV, 1950, 64); [Гаптін:] Все зо сміхом, все на глузи
береш... (Леся Українка, III, 1952, 718); Засмутився Карпо,
не їсть, не п'є, як ніч ходить... Глузують наші, —
на сміх його беруть... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 298); Брати на
замок що — замикати. Двері веранди, які вона сама
брала на замок, тепер були розчиненими навстіж
(Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 43); Брати на зуби кого — лаяти,
гудити, судити кого-небудь. Коли проходив котрийсь
з багачів.., ті, що мокли під ґанком зборні, брали його
і на зуби (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 69); Брати на муки кого —
мучити. — Хоть мене на муки тут беріть.., коли на
моїм цілім обійстю ринський готівкою знайдеться!
(Іван Франко, III, 1950, 199); Брати на розум (на ум) що —
усвідомлювати. Старі скажуть на глум, а молодшим треба
брати на ум (Номис, 1864, № 117); Брати [на себе]
сміливість — насмілюватися. Нижчеписані однак
беруть на себе сміливість скромним почином
задовольнити.. потреби сучасного інтелігентного читача (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 239); Брати ноги на плечі — іти геть, тікати. —
Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати
ноги на плечі (Петро Панч, Мир, 1937, 18); Брати ноту
— відтворювати той чи інший звук голосом або на музичному
інструменті. Залізний.. брав безнастанно ту ж саму
ноту (Василь Еллан, I, 1958, 78); Брати очі на (в) себе —
привертати до себе увагу; приваблювати. — На Марині
плахта — аж очі на себе бере: картата, шовком
заткана (Панас Мирний, IV, 1955, 225); Квітник перед ґанком аж
горить червоними, рябенькими, білими гвоздиками,
аж очі бере в себе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 460); Брати приклад
з кого — мати кого-небудь за приклад, наслідувати
когось. — А як же було Зоні брати приклад зграб'янки?
(Леся Українка, III, 1952, 655); Брати розгін — розганятися,
починати швидко рухатися. Роман.. бере розгін, вперед
веде машину (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 59); Брати
розлуку — розлучатися. [Хуса:] Ти, значить, зрадила
мене, що хочеш розлуку брати? (Леся Українка, III, 1952,
164); Брати [свій] початок — починатися. Дніпро бере
свій початок на братній Русі (Радянська Україна, 24.I 1948,
3); Брати своє: а) виявляти свою перемогу; перемагати.
Сон таки своє бере (Іван Котляревський, I, 1952, 199); — Час своє
бере! — глухим голосом одказав Рубець (Панас Мирний, III,
1954, 265); Жовтень був теплий, безвітряний, але
осінь брала своє (Семен Журахович, Вел. розмова, 1955, 26); б)
діставати для себе яку-небудь користь; домагатися своєї мети.
Максим, докладаючи ротному, що москалі просяться..
«на побывку», — брав з них своє (Панас Мирний, II, 1954, 135);
Брати слово — зголошуватися виступати із словом;
виступати із словом; Брати уроки в кого — учитися.
Я іще беру уроки на фортепіані (Леся Українка, V, 1951, 5);
Брати участь у чому — бути учасником чого-небудь.
У Львові 19-літній студент [І. Франко].. бере
живу участь в редакції студентського журналу «Друг»
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); Колгоспники стояли попід
стінами, беручи жваву участь в суперечці (Олександр Копиленко, Вибр.,
1953, 302); Брати ціль — прицілюватися. На тлі
заграви вороги видавалися силуетами, вирізаними з
чорного оксамиту. Це полегшувало брати ціль (Зінаїда Тулуб,
Людолови, I, 1957, 109); Біс (кат, чорт) його (її і т. ін.)
бери — звороти, які виражають зневажливе або
байдуже ставлення до того, про що йде мова. — Та кат
його бери. Тут аби швидше (Панас Мирний, III, 1954, 256);
За живіт (за печінки) бере (брало) — сильно болить,
дошкуляє. Слізьми Троянці облилися, Енея за живіт бере
(Іван Котляревський, I, 1952, 68); Ясь бігав по хаті та кричав; його,
знать, брало за печінки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 303); Мороз
бере — стає холодно; мороз більшає; На кольки бере
(брало) кого — стає боляче, коле. Сміялися ми з
друзями, аж на кольки нас брало (Остап Вишня, I, 1956, 289);
Наша бере — ми перемагаємо. Уже Вулкан розм'як,
як кваша, Венера те собі на ус. За діло, ну! — бере,
бач, наша! (Іван Котляревський, I, 1952, 207).