в означеннях
Тлумачення, значення слова «братися»:

БРАТИСЯ, беруся, берешся, недок.

1. Хапатися рукою. Змій каже: — Беріться за мене, понесу (Українські народні казки, 1951, 208); Судденко.. став.. за шапку братись, щоб іти за поїздом (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 210); Замість шматка хліба за кухоль береться (Тарас Шевченко, I, 1951, 278); Чую я, в мене плечі гарячі на тому місці, де він брався руками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 267); Левіт береться за камінь і наміряється в пророка самарійського (Леся Українка, II, 1951, 159).
 Братися за руки — брати за руки один одного. Ігра їх така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари (Панас Мирний, V, 1955, 340).

2. за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу. Потому я.. брався за весла й плив далі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 302).

3. за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку-небудь справу, приступати до чого-небудь. — Але чом оце свекруха не береться до роботи? — подумала вона [невістка] (Нечуй-Левицький, II, 1956, 283); А вже сонечко край неба, За роботу братись треба (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 79); Дівчина здіймає кужілку і знов береться прясти (Леся Українка, II, 1951, 148); Хлопці зразу ж бралися до роботи — терти фарбу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 61); Я згортаю задачник, зошит і берусь за географію (Олесь Донченко, Перемога.., 1949, 10);
//  перев. з інфін., рідко. Збиратися, готуватися щось робити. Стріляй швидше, бо вже беруться летіть качки (Словник Грінченка); — Постояла я трохи, та й беруся йти додому (Марко Вовчок, I, 1955, 213); — Вели всьому народові зараз братися в дорогу (Іван Франко, IV, 1950, 116).

4. до кого, за кого, рідко на кого. Застосовувати до кого-небудь якісь дії, картати когось, докоряти комусь і т. ін. Що дужче зледачію, то більше він за мене береться (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 356); Коли він занадто рішуче брався до неї, на неї нападав страх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 407); — І чого ти все мовчиш, Семене? — бралася за нього баба Явдоха (Остап Вишня, I, 1956, 315); Як ходив із правдою між людом Горький — то ж і бралося на нього люте панство! (Павло Тичина, I, 1957, 214).

5. перен., на що, розм., рідко. Удаватися до яких-небудь дій, засобів і т. ін. Братися на хитрощі.

6. розм., рідко. Іти, прямувати куди-небудь. Вони брались не на північ.., а на південь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 204); — Беріться сюди, — побачите. — Не знаю куди — кругом болото (Степан Васильченко, Талант, 1955, 45);
//  Лізти вгору, дратися. Недалеко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 361); Ми беремося вузькою стежкою на круту гору (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 160);
//  перен., до кого. Рівнятися з ким-небудь. — Таку засватаю, що годі! Куди тобі до неї братися..! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464).

7. заст. Женитися або виходити заміж; одружуватися. Ой у полі вишня, Чому не черешня? Любилися, кохалися, Чому не беремся? (Павло Чубинський, V, 1874, 97); Оставайся, Степаночку! Коли не хочеш братись, То так будем. Я сестрою, А ти мені братом (Тарас Шевченко, I, 1951, 287); Коли вони брались — і ще в перші часи по шлюбі, у них були інші слова, але життя їх потроху стирало і розвівало (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 297).

8. тільки 3 ос. Набиратися. Ой я в бору воду беру, — вода не береться (Словник Грінченка).

9. тільки 3 ос. З'являтися, виникати. А що Катря сліз вилила, то де вже тії й сльози брались (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 71); Минає рік, минув другий, Знову дивувались, Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось (Тарас Шевченко, II, 1953, 50).

10. Приставати, липнути. Болото береться до коліс (Словник Грінченка); — На них [соснах] смола так живицею до підошви береться, як глей (Іван Микитенко, II, 1957, 180);  * Образно. [Матушка гуменя:] За її [черниць] гріх швидше береться, чим за мирян, до їх він мерщій пристане, ніж до кого другого (Панас Мирний, V, 1955, 71).

11. чим. Укриватися, покриватися чим-небудь. При біді за ніч голова молоком береться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 274); Береться білим інеєм стіна (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 15); Чорно-зелене листя її береться іржавими осінніми плямами (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 6); Обличчя його [Юрка] міниться — то плямами червоними береться, то суцільною блідістю покривається (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 7).

12. чим. Пройматися чим-небудь, набувати певного стану, виразу і т. ін. Сніг дедалі все більше тав, брався водою; ноги грузли (Панас Мирний, III, 1954, 68); Вгорі дуже холодно, як у нас зимою, через що пара та, що йде од землі.., ..береться маленькими бульбашками (Словник Грінченка); Обличчя Якова береться зажурою (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 335);  * Образно. Гнівом береться серце, але вона мовчить (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 169).

13. безос., розм. Наближатися до певного віку, часу і т. ін. До сорока год вже мені береться (Словник Грінченка); Хоч ще й не бралося на світанок, було видно, як серед білого дня (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 25).

14. перев. 3 ос., розм. Ловитися на вудку (про рибу). Берися, рибко, велика й маленька (Номис, 1864, № 1650); — Доведеться, мабуть, прийти сюди надвечір. На заході сонця риба береться краще (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 668).

15. Пас. до брати 1—9, 12—14.
Братися в ноги див. нога; Братися за голову див. голова; Братися за живіт див. живіт; Братися за розум — починати діяти розумно. Годі нам слухати бая та його прихильників. Треба бідноті братися за розум (Олесь Донченко, I, 1956, 168); Братися за чуби — битися. — Хіба він мені брат? — каже було Василь.. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз ізачуби бралися (Панас Мирний, II, 1954, 117); Береться (бралося) на мороз; Береться (брався) мороз — починається мороз. Мороз береться,.. вбрались в іній дерева (Наталя Забіла, Промені, 1951, 129); Бралось на мороз. Під ногами поскрипував сухий, пухкий сніжок (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 181); [І] за холодну воду не братися див. вода; Не береться (брався) сон кого — не спиться, не хочеться спати кому-небудь. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (Степан Васильченко, II, 1959, 275); Багач Іван лежав на постелі, і сон його не брався (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 192); Робота не береться кого, рідко — не хочеться працювати, робити кому-небудь. [Микола:] Не береться мене ніяка робота, відійшла охота до життя, до господарства (Іван Франко, IX, 1952, 138); Занедужав Іван, із печі не встає, а Аницю вже й робота не береться (Лесь Мартович, Тв., 1954, 38).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 230.

Коментарі (0)