БРАВУВА́ТИ, ую, уєш, недок. Удавати з себе хороброго, сміливого, навмисно легковажити небезпекою, показуючи свою сміливість. Він [лейтенант] .. намагався триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (Іван Багмут, Записки.., 1961, 4).