в означеннях
Тлумачення, значення слова «бравий»:

БРА́ВИЙ, а, е. Який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю. Який то він бравий, який красивий, який проворний (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 432); Хлопці ж які, неспокійні та браві, В очі поглянеш — аж сяють до дна (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 304);
//  Гарний, ставний. Високого зросту [Максим].., бравий, широкоплечий, як з заліза збитий (Панас Мирний, II, 1954, 113);
//  рідко. Молодецький, хвацький. Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами й форменими ґудзиками, все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (Олександр Довженко, I, 1958, 422); Не стільки змінила його ота брава з червоним денцем кубанка.., скільки змінився він внутрішньо (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 5);
//  діал. Добрий. Є і пиво, і мед бравий, і ренського вволю (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 258).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 225.

Коментарі (0)