в означеннях
Тлумачення, значення слова «брехати»:

БРЕХА́ТИ, брешу, брешеш, недок., розм.

1. Говорити неправду. Бреше, як піп у церкві (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 24); Брешеш, дівчино, неправда твоя (Павло Чубинський, V, 1874, 81); Чіпка мовчав.. Він думав: чи Лушня каже правду, чи бреше?.. (Панас Мирний, II, 1954, 206); То нібито так: брехали старі люди, та й я за ними брешу (Іван Франко, IV, 1950, 63).

2. Гавкати. Собаки брехали, аж вили, неначе за поли когось водили (Нечуй-Левицький, III, 1956, 339); [Старшина:] Нехай собі чешуть язики! Собака бреше, а вітер несе (Карпенко-Карий, I, 1960, 37); На селі було тихо. Тільки десь на далекому кутку сонно брехав собака (Олесь Донченко, III, 1956, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 233.

Коментарі (0)