в означеннях
Тлумачення, значення слова «брехун»:

БРЕХУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка завжди говорить неправду. Брехун собі ворог і людям зло робить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 487); З тим брехуном не дійдеш до ладу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 182); Лиш брехуни умруть, а правда з віку в вік стече в один акорд, де звук є робітник (Павло Тичина, I, 1946, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 233.

Коментарі (0)