в означеннях
Тлумачення, значення слова «бренькіт»:

БРЕ́НЬКІТ, коту, чол. Звуки, утворювані бреньканням. Свіжий, кріпкий вітерець.. доносив до слуху пішоходів легесенький бренькіт дзвінків (Іван Франко, III, 1950, 16); Знову слуги подалися До убогої хатини, І, підходячи, почули Тихий бренькіт мандоліни (Леся Українка, I, 1951, 384); Тихо стало по вічно шумливих парках на дніпрових кручах, завмер бренькіт останнього трамвая (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 68).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 232.

Коментарі (0)