БРЕ́ЗКНУТИ, ну, неш, недок. Ставати хворобливо товстим, брезклим; набрякати. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя.. Тіло вже почало брезкнути (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 11).
БРЕ́ЗКНУТИ, ну, неш, недок. Ставати хворобливо товстим, брезклим; набрякати. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя.. Тіло вже почало брезкнути (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 11).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 232.