в означеннях
Тлумачення, значення слова «брязк»:

БРЯЗК, у, чол. Звуки від ударів по металевих або скляних предметах; брязкіт. Чути скрип пер, шелест паперу, брязк ножиць (Іван Франко, IV, 1950, 31); Летить додолу склянка, і в брязк розбитого скла влилось налякане «ах!»... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 250); В руці пахолка блиснув ніж І покотився з брязком вниз, Коли козак пахолка стис (Микола Бажан, Роки, 1957, 233).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 242.

Коментарі (0)