в означеннях
Тлумачення, значення слова «брязкати»:

БРЯЗКАТИ, аю, аєш, недок.

1. Ударяючись, утворювати різкі дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети). Довго підступали до стола люди, довго брязкали п'ятаки на столі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 43); І чути — у темряві брязкає зброя (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 56);
//  чим. Викликати різкі дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих, скляних предметах або трусячи ними. Відчинилася темниця, і, глухо брязкаючи кайданами, почали виходити злочинці, пара по парі (Марко Вовчок, I, 1955, 363); У двориках за кам'яними стінами люди гупали ломами, брязкали лопатами, копаючи рови від бомб (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 35).

2. на чому, розм. Невміло або недбало грати на музичному інструменті. Дійсний осел не засяде грати на фортеп'яні, але кілько ж то двоногих ослів брязкає на фортеп'янах.. і загалом роблять такі роботи, котрих не вміють, до котрих би не повинні братися! (Іван Франко, IV, 1950, 133).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 243.

Коментарі (0)