в означеннях
Тлумачення, значення слова «бронебійник»:

БРОНЕБІ́ЙНИК, а, чол. Боєць, що стріляє з бронебійної зброї. На світанку наші бронебійники підпалили «пантеру» (Олесь Гончар, Новели, 1954, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 238.

Коментарі (0)