в означеннях
Тлумачення, значення слова «бронза»:

БРО́НЗА, и, жін.

1. Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 271); З часом люди.. пізнали різні метали, бронзу, мідь, залізо (Іван Франко, IV, 1950, 117).

2. Художній виріб з такого сплаву. О росяні квіти на тому кургані! — Ми їх назбирали у чистому полі, Ми їх опустили на бронзу поволі (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 92);
//  збірн. Тут кілька музеїв, скрізь чудовий мармур, бронза (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 267).

3. перен. Колір, подібний до кольору такого сплаву. Вечірнє сонце обливало їх бронзою заходу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 202).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 239.

Коментарі (0)