БРОВА́Р, я, чол., заст.
1. Те саме, що броварня. І будеш.. До броваря дрова таскати (Іван Котляревський, I, 1952, 160); Збоку тяглися комори, рублені з дубового лісу, бровар, в якому стояли пивні каді, каді для затирання браги (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 82).
2. Робітник броварні; броварник. Четвертим партизаном був бровар у селі Королівка (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 5).